Хвороби: склеротоніоз, фомоз.
Проти фомозу та з метою регуляції росту восени і навесні використовують препарати на основі тебуконазолу або метконазолу (Фолікур, Карамба і т.д.). Навесні рекомендовано приділити увагу боротьбі із склеротоніозом та, за необхідності, регуляції росту. Контроль, і в разі необхідності, обробка проти альтернаріозу у фазі цвітіння.
Шкідники: ріпакова блішка: найбільша шкода під час появи сходів ріпаку. Насіння ріпаку від ДСВ протруєно ефективним протруйником, який захищає рослини до фали 1-2 справжніх листків. Але у випадку епізоотію даного шкідника і при об’їданні 10% поверхні сімядолей рекомендовано додаткова обробка інсектицидами. Ріпаковий пильщик: поріг шкодочинності – 3-4 гусені/м2 восени і 1-2 гусені /рослину навесні. Чорний стебловий капустяний прихованохоботник: починає шкодити з осені, і може продовжити навесні. Поріг шкодо чинності 3 шт./добу або 10 шт./3 доби в жовтій посудині. Стебловий ріпаковий прихованохоботник: виходить із місць зимівлі при температурі 5-6 С ° рано навесні. Поріг шкодо чинності 3 шт./добу або 10 шт./3 доби в жовтій посудині. Ріпаковий квітко їд: поріг шкодо чинності з фази утворення бутонів до цвітіння – 1 жук/рослину, у фазу цвітіння 3-4 жуки/рослину. Насіннєвий ріпаковий прихованохоботник:: 1 жук/на рослину. Капустяний стручковий комарик: шкодить рослинам ріпаку, відкладаючи яйця в отвори зроблені насіннєвим прихованохоботником. Поріг шкодо чинності: при появі 1 шт/4 рослини.
Застосовувати дозволені грунтові гербіциди безпосередньо перед або одразу після посіву ріпаку. Особливо необхідною є боротьба з бур’янами при зерновому попереднику, коли залишки падалиці сходять і складають сильну конкуренцію культурі в боротьбі за світло, вологу і поживні речовини. Боротьба з падалицею зернових обов’язково з осені! Нажаль, до цього часу існують дуже обмежені можливості боротьби з дводольними бур’янами на посівах ріпаку, тому достатню увагу цьому питанню потрібно приділяти в сівозміні.