При удобренні слід керуватися нормами виносу і рівнем забезпеченості грунту.
Елемент | з насінням | солома | разом |
Фосфор (P2O5) | 72 | 24 | 96 |
Калій ( K2O ) | 40 | 160 | 200 |
Магній ( MgO ) | 20 | 28 | 48 |
Калійне і фосфорне удобрення проводять до посіву. При середній забезпеченості грунту, оптимальною нормою є 70 кг/га фосфору і 100 кг/га калію, який особливо підвищує зимостійкість рослин. Сірку краще вносити навесні до початку росту пагонів з нормою 1 кг/ц запланованого врожаю. Ефективним є позакореневе внесення бору з нормою 150-200 г/га восени, що підвищує зимостійкість рослин і позитивно впливає на ряд обмінних процесів.
Приклад азотного удобрення:
Внесення азоту восени можна проводити позакоренево карбамідом при недостатньому розвитку рослин, з нормою 10-15 кг/га. При внесенні необхідно пам’ятати, що після змикання рядків, рослини ростуть вгору, що призводить до надмірного розвитку і поганої перезимівлі.
Весняне внесення необхідно проводити в два прийоми. Врожай 40 ц/га виносить з достиглим насінням 200 кг азоту (загальна норма 5кгN/100 кг насіння). При нормальному розвитку ріпаку восени, рослини вбирають до закінчення вегетації 50 кг N/га азоту. Таким чином залишається внести 150 кг N/га.
Вегетація/розвиток / Розвиток рослин | слабкий | нормальний | розвинутий | |
Початок вегетації | ранній | 60:40 | 50:50 | 40:60 |
пізній | 75:25 | 65:35 | 55:45 |
Розподіл дози між першим (початок вегетації) і другим (до початку бутонізації) внесенням слід проводити 50:50 при нормальному розвитку і ранньому першому внесенні. При пізнішому першому внесенні слід розподілити дозу у співвідношенні 65:35. В районах з недостатнім
зволоженням є бажаним раннє внесення більшої частини азотних добрив по мерзлоталому грунту перед початком вегетації.
При розрахунку необхідно враховувати наявність вологи в грунті, характерну для даної зони і грунту нітрифікацію азоту в грунті і залишок після попередника.