Нестійкі погодні умови весняного періоду 2023 року, з великими перепадами температури (подекуди приморозки в -6 ̊С) і великою кількістю опадів, сприяють накопиченню первинної інфекції на рослинах озимої пшениці. На добре розвинутих посівах озимини ще в осінній період спостерігались прояви септоріозу. Періодичні опади березня призвели до постійно зростаючої кількості спор і прогнозованого сильного зараження в майбутньому.
Збудник септоріозу пшениці розвивається в широкому діапазоні температур від +4 ̊С до +35 ̊С, хоча оптимальною для його розвитку є температура 20-22 ̊С, коли для проростання пікноспор на листку достатньо 12-18 годин. При інтенсивному розвитку хвороби на ранніх етапах розвитку культури втрати врожаю можуть сягати 30%.
Паралельно збуднику септоріозу Septoria tritici (Desm.), який вражає лише листкову пластину, розвивається збудник Stagonospora nodorum (Berk.) , що може вражати і листок, і колос зернових. Візуально він відрізняється лише формою плям на листі (вони лінзоподібні, а не продовгуваті) і менш помітними пікнідами. Крім того, спори Stagonospora nodorum (Berk.) проростають на листовій пластині в декілька разів швидше і мають вищу посухостійкість. Паралельний розвиток декількох збудників ускладнює діагностику хвороби і вимагає більш чіткого і обґрунтованого підходу до фунгіцидного захисту посівів. Часте використання фунгіцидів однієї групи зменшеними дозами і розвиток обох видів грибів в 6-10 поколіннях за вегетацію, може призвести до виникнення резистентності у патогена (від чого вже страждають європейські фермери). Комбіновані препарати або суміш фунгіцидів можуть попередити виникнення стійкості у збудників цієї хвороби.
Не менш шкодочинною в останні роки стала хвороба піренофороз (збудник Pyrenospaera tritici-repentis або інша назва Drechslera tririci-repentis). Розвиток хвороби може розпочинатися вже при +10 ̊С, а найбільшої шкоди приносить саме в посушливих умовах другої половини вегетації, коли може загинути абсолютно вся поверхня листка. Візуально плями піренофорозу відрізняються від септоріозу відсутністю пікнід-чорних крапочок на поверхні плям.
Звертаємо вашу увагу, що запізнення з діагностикою унеможливлює ефективний захист рослин озимої пшениці. В зоні ризику посіви по стерневим попередникам з мінімальною обробкою ґрунту. Найкращий ефект для боротьби з піренофорозом мають комбіновані препарати на основі фенпропіморфів(морфолінів) з азольної групи.
Ще однією хворобою озимих зернових культур, розвитку якої сприятимуть погодні умови, що складаються в даний час, є церкоспорельозна прикоренева гниль (збудник Pseudocercosporella hertotrichoides) або очкова плямистість (названа так за характерні овальні плями з розпливчатою облямівкою). Розповсюдженню патогена сприяє волога осінь, м’яка зима з відлигами та дощова прохолодна весна. Заражені рослини страждають від ураження провідних тканин у прикореневій зоні, а також при поляганні рослин на початку наливу зерна. Схожих симптомів можуть набувати рослини озимих зернових при зараженні грибами виду Fusarium і Rhizoctonia, але вони зустрічаються рідше.
На легких ґрунтах ризик захворювання нижчий, ніж на важких суглинках. Для розвитку патогена потрібна висока вологість верхнього шару ґрунту. Добре зарекомендували себе в боротьбі з прикореневими гнилями контактні препарати на основі хлороталонілу або мідьвмісні препарати, внесені в період між 29 і 37 фазами розвитку пшениці за шкалою BBCH. При сильному розвитку хвороби з переважанням видів Rhizoctonia чи Fusarium ефективними будуть препарати на основі метрафенону чи ципродінілу. При розробці систем захисту пшениці від грибкових захворювань європейські фермери користуються такою таблицею ефективності препаратів :